maybe.kypshak

племена: 7.БЕЧЕНЕ доповнення, порівняння вищенаведені власні назви печенігів можуть у різних мовах писатися або читатися інакше, тобто можна зустрітися з версією Csenkeü- Ченкей/Čenkej, Örkénd- Уркунд/Urkund, Tudbej- Тудбег/Tudbeg, інші можуть бути Челгу/Čelgü, Дурман/Durman (= Род: 27. дорман?), Карача/Karača, Мотігай/Motigaj, Утурбур/Uturbur. Ще у половині 10 століття печеніги не мали кагана. Створили федерацію 8 племен, 4 кочували на схід від Дніпра 1.Küarčičur (синій князь?), кочував близько Херсонеса 2.Suru-kül-bäj (сивий Кулбей?), близько хазар 3.Boru-tolmač (темний? Толмач), близько аланів 4.Bula-čaban (плем’я Чабан?), в сусідстві огузів племена на захід від Дніпра. 5.Yaziquapan (плем’я Капан кольору степів?), кочував близько болгарів 6.Quabuqsinyula (Кориця Юла?), в сусідстві угорців, мадярів 7.Quara-bai (чорний бай, тобто плем’я Карабай), в сусідстві русів, русичів 8.Yavdi-ărdim (білий Ердим?), в сусідстві слов’янських племен уличів, древлян та тиверців, які платили данину русичам інший список тут: http://www.philology.ru/linguistics4/shcherbak-97.htm 1) Jабдiӭртiм; 2) Кÿäрчiчур; 3) Хабухшїнjула; 4) Сурукäлпӭj; 5) Харабоj; 6) Бороталмат; 7) Jазїхопон; 8) Булачопон. інший список тут: http://turkmenhistory.narod.ru/pechenegi.html ...От Днепра до Волги располагалось правое крыло (Куэрчи Чур, Сары Кулбай, Бери Дилмач, Чопон), левое крыло – непосредственные соседи Руси и Болгарии (Йазы Гопон, Кабугшин Йула, Кара Бай, Йабды Эртим). Некоторые из этих родов находят аналогии с современными туркменскими родовыми названиями: эртем (у сарыков), гапан (у эрсари, геклен, эпрели, теке), не считая самого названия бечене среди 24 огузских племен. Под свои старым названием – кангар, они указываются в составе туркмен: канглы, конгур (гонур) у текинцев...

X- невстановлено в систему племен та родів Мандокі Х. Кор, Кол рід Кор іноді називаний Кол (з тур. qoyur- дрібний малий?) осів на південь від ріки Муреш (угор. Maros румун. Mureş). На їхній території становлено автономну провінцію Сентелт (угор. Szentelt-szék). угор. призвіще Kor [Кор]: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/kor угор. призвіще Kol [Кол]: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/kol слов. призвіще Kol [Кол]: http://slovniky.korpus.sk/?w=Kol&s=exact&c=194a&d=kssj4&d=psp&d=scs&d=sss&d=peciar&d=ma&d=hssjV&d=bernolak&d=obce&d=priezviska&d=un&d=locutio&d=pskcs&d=psken&ie=utf-8&oe=utf-8 укр. призвіще Кор: http://www.nomer.org/allukraina/lastName_%D0%9A%D0%9E%D0%A0_pagenumber_0.html укр. призвіще Кол: http://www.nomer.org/allukraina/lastName_%D0%9A%D0%9E%D0%9B_pagenumber_0.html Х. Борчол рід Борчол осів в жупі Темеш між ріками Муреш і Темеш. Представляв рештки племені, яке кочувало біля ріки Донець, де його у 11. столітті згадують руські літописи під назвою Бурчевичі. (належав до кипчацьких племен золотої орди, тзв. Burč-oylu?). Рід покинув територію Угорщини після битви біля озера Год восени 1280/1282 року. Битва виникла як опір частини половців проти тзв. куманським законам (насильної християнізації, приказано перестати кочувати і вести осілий спосіб життя). На допомогу повсталим 2 племенам (Болчол і одне невідоме) прийшли союзники половці з Молдавії (Золотої олди) під проводом Олдамура. Повстання закінчилось поразкою половців. Як наслідок 2 племена куманів покинули територію Угорщини. Борчол, Бурчевичі= хан Борч? У 13. столітті в Угорщині появився багатий магнатський рід Борша (угор. Borsa Kopasz). угор. призвіще Borcs [Борч]: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/borcs слов. призвіще Borč [Борч]: http://slovniky.korpus.sk/?w=Bor%C4%8D&s=exact&c=y4a3&d=kssj4&d=psp&d=scs&d=sss&d=peciar&d=ma&d=hssjV&d=bernolak&d=obce&d=priezviska&d=un&d=locutio&d=pskcs&d=psken&ie=utf-8&oe=utf-8 укр. призвіще БорчА: http://www.nomer.org/allukraina/lastName_%D0%91%D0%9E%D0%A0%D0%A7%D0%90_pagenumber_0.html

племена: 5.УЛАШ (/Олаш?) Olás – 1328: Olaas, 1344: Olas, a polovec Ulevicsi törzzsel azonosítható. A Tisza és a Körös között telepdtek meg, a későbbi Kolbáz-szék, a Nagykunság területén рід Олаш (в руських літописах Улашевичі або Улевичі?) осів між ріками Тиса та Криш (угор. Tisza, Körös). Їхня територія стала самоврядною провінцією названою Колбаш (угор. Kolbáz-szék), угорці цю землю до сих пір називають Великою Куманією. угор. прізвище Olas [Олаш]: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/olas угор. прізвище Olasz [Олаc]: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/olasz слов. прізвище Olas, Olaš [Олаc, Олаш]: http://slovniky.korpus.sk/?w=Olas&s=exact&c=C991&d=kssj4&d=psp&d=scs&d=sss&d=peciar&d=ma&d=hssjV&d=bernolak&d=obce&d=priezviska&d=un&d=locutio&d=pskcs&d=psken&ie=utf-8&oe=utf-8 Однак населені пункти з коренями Olas-, Olasz- не буду додавати, бо цей корінь в угорській мові часто перегукується з коренем Olah-, яке може означати як переселенців в рамках тзв. валаської колонізації етнічних румунів, так тзв. олаських циганів, особистий субетнос білошкірих циган.

племена: 10.ЧОРТОН(/Чертан?) Чертан (щука?), аналогічна назва племені Чуртан у кипчаків 14. століття? Племя чи рід під цією назвою осів на піщаній території між Дунаєм і Тисою. Їхня територія стала самоврядною (автономною, куманською) провінцією, названою Галаш (угор. Halas-szek), яка знаходиться зараз у Малій Куманії. Центр провінції Кішкунгалаш (Kiskunhalas).

Род: 5. жылан угор. Zsilan [Жілан]: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/zsilan слов. Žilan [Жілан]: http://www.cisarik.com/0_Ruskov_Kosice_okolie_KI_AbaujTorna_AbovTurna.html Ruskov: (Barej, Bugos, Orkuty, Turek, Gulej) є також угор. Zsilay, Zsilai, Zsila

Род: 3. мангыт не має, але є призвіще Mангулт, угор. Mangult: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/mangult слов. Mangult: http://slovniky.korpus.sk/?w=mangult&s=exact&c=c91e&d=kssj4&d=psp&d=scs&d=sss&d=peciar&d=ma&d=hssjV&d=bernolak&d=obce&d=priezviska&d=un&d=locutio&d=pskcs&d=psken&ie=utf-8&oe=utf-8 Svodín, Horša, Obid, Želiezovce- тут зафіксовано печенігів або половців (Szalai, Bajkay, Barkoci, Batar, Begai, Čerba, Čurgai, Jokai, Majtan, Murcin, Tatar, Torok): http://www.cisarik.com/0_Zeliezovce_Levice_NI_Bars_Tekov.html потрібно уточнити, чи мангыт може мати і іншу форму, напр. мангулт, мангы, манг, манго, мангу, манга. Можна мангыт розділити на мангы+т або на манг+ыт або на ман+гыт? Існує Man, Mang, Mangi, Manga, Mango, Mangu декотрі на дуже цікавих місцях, де колись половці мали табір.

Роды: 2. тагы тагы- угор. прізвище Tagyi, вимова [Тадьі]: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/tagyi слов. прізвище Tad Tyad (Bratislava): http://www.cisarik.com/0_Bratislava_Bratislava_BL_Pozsony_Bratislava_stu.html угор. прізвище Tahy: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/tahy слов. прізвище Tahy: http://slovniky.korpus.sk/?w=Tahy&s=exact&c=E9d2&d=kssj4&d=psp&d=scs&d=sss&d=peciar&d=ma&d=hssjV&d=bernolak&d=obce&d=priezviska&d=un&d=locutio&d=pskcs&d=psken&ie=utf-8&oe=utf-8 + Malý Ruskov (Čolak, Čurak, Bessenyey! [Бешенєй]): http://www.cisarik.com/cemetery-malyruskov.htm#index + Čajkov (Bukaj, Kaján): http://www.cisarik.com/0_Cajkov_Levice_NI_Bars_Tekov.html Інтересно, що призвіще розповсюджене і в Ніредьгазі і в Береговому. Тому що близько місця, де ріка Тиса змінює свою течію стояв колись половецький табір, може і в ньому був убитий останній арпадович Ладислав Куманський.

Недалеко Гуменного були як мінімум 2 оборонні фортеці, які сторожили торговельні шляхи до Польщі. 1. назва Ясенов/Jasenov (угорська історична назва Jeszenő) може походити від народу ясів, але в угорській мові назва народу має іншу форму jászok. http://sk.wikipedia.org/wiki/Jasenov_%28okres_Humenn%C3%A9%29 2. назва Бреков/Brekov (угорська історична назва Barkó, фортеця перший раз згадується у 1307 році як „castrum Barko“) може походити від субетносу половців/палоців: Barkó-k (може від тюрк. Берке)? http://sk.wikipedia.org/wiki/Brekov недалеко в округу приблизно до 20 кілометрів є 2 інші фортеці, Vinne: http://sk.wikipedia.org/wiki/Viniansky_hrad Čičava: http://sk.wikipedia.org/wiki/%C4%8Ci%C4%8Dava_%28hrad%29 +інший недалекий замок у Михайлівцях перебудовано на садибу http://sk.wikipedia.org/wiki/Michalovsk%C3%BD_hrad Всі 4-5 фортець мали охороняти старі торговельні шляхи до Польщі. Тому, на мою думку там є така концентрація призвіщ тюркського походження.

доповнення і виправлення лінків

виправлення лінків, що не працюють плюс мале доповнення

Деякі паралелі:

Список населених пунктів колишньої Угорщини включно (частини Румунії та Словаччини), у назві яких виступає Кун / Kun: http://www.radixindex.com/cgi-bin/rixidxhn.cgi?act=searchpn&act2=&q=Kun&q2=&lan= Палоц / Paloc: http://www.radixindex.com/cgi-bin/rixidxhn.cgi?act=searchpn&act2=&q=Paloc&q2=&lan= Коман / Koman: http://www.radixindex.com/cgi-bin/rixidxhn.cgi?act=searchpn&act2=&q=Kom%E1n&q2=&lan= Coman: http://www.radixindex.com/cgi-bin/rixidxhn.cgi?act=searchpn&act2=&q=Coman&q2=&lan= Татар / Tatar: http://www.radixindex.com/cgi-bin/rixidxhn.cgi?act=searchpn&act2=&q=Tat%E1r&q2=&lan= На південь від Будапешту країна куманів називається Куншаг (Kiskunság, Nagykunság) на північ і північний схід від Будапешту називається Palócföld: http://hu.wikipedia.org/wiki/Pal%C3%B3cf%C3%B6ld а її жителі Palócok: http://hu.wikipedia.org/wiki/Pal%C3%B3c з поміж Palócok дуже цікава частина Barkók (від Берке?): витяг із сербської вікі: За Барке (мађ. Barkók) се претпоставља да су једини сачувани оригинални остатак Палоца који су дошли у Панонску низију у 9. веку. Они, иако их је мали број, још чувају своју традицију. Живе у околини Озда (мађ. Őzd) и Рима−Хангоњ (мађ. Rima-Hangony) и Ходош (мађ. Hódos) потока у Мађарској. Њихово име се први пут помиње 1833. године у овом облику. Барке су католичке вероисповести.Частина половців у минулому вступила у союз з ясями (осетинами), герб їхнього спільного союзу в Ясберень / Jászbereny, який має герб Великої, Малої Куманії і Ясів: http://www.morgokisuj.hu/index.php?option=com_content&view=article&id=51&Itemid=64&limitstart=1 Тобто знаходимо ще Яс / Jász: http://www.radixindex.com/cgi-bin/rixidxhn.cgi?act=searchpn&act2=&q=J%E1sz&q2=&lan= Бешеньо / Besenyo (печеніг) http://www.radixindex.com/cgi-bin/rixidxhn.cgi?act=searchpn&act2=&q=Beseny%F3&q2=&lan= Розповсюдження прізвищ в Угорщині, у яких виступає Кун / Kun: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/kun Палоц / Paloc: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/paloc Paloci: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/paloci Palocsa: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/palocsa Palocsay: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/palocsay Palocsai: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/palocsai Barko: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/barko Коман / Koman: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/koman Coman: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/coman Кімак / Kimak: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/kimak Татар / Tatar: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/tatar Яс / Jász: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/jasz Бешеньо / Besenyo (печеніг): http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/besenyo Правда, є там і помилки і збіг букв, які в неугорських мовах можуть означати щось інше, але по суті це солідна датабаза, на якій можна будувати далі. Розташування населених пунктів я особисто перевіряю через угорську вікіпедію, наприклад http://hu.wikipedia.org/wiki/Kiskunf%C3%A9legyh%C3%A1za Було б добре, якби це хтось поклав на одну карту.

Шановний Руст, оскільки я мав то щастя, що не народився в Союзі, мене ніхто не змушував вивчати російську мову. Знаю або розумію не одну мову краще, гадав, якщо я розумію Вас без вивчення мови, той мене тут зрозуміють. Шкода, знаю не один населений пункт в Словаччині, Польщі і Україні, де проживають потомки половців або інших степових народів, многі з них не є опрацьовані істориками а десятки призвіщ в словянських мовах нічого не означають бо мають однозначно тюркський характер іпоки що в Словаччині на це ніхто не звернув увагу. Я сподівався, мені тут хтось допоможе з поясненням (і навпаки, хтось може колись з Вашого боку шукатиме сліди половців там де вони є і їх ще ніхто не шукав) а тут складається таке непорозуміння, дискримінація. Якщо справа вже така важна, що форма важливіша як обсяг, приймаю серйозно зауваження і більше писати тут не буду, спокійно можете стерти мої примітки і ліквідувати профіль/обліковий запис. Надіюсь, появиться колись нове покоління без таких мовних зауважень і потім обмін інформаціями буде трохи інший. У чесько-словацьких стосунках таке зауваження було б неприпустиме. Удачи Вам, любви і терпения

Прочитав дискусію, мені дуже цікаво, що назви китай, кипчак, печеніг, ногай взаємно тут повязані... Від одної далекої родини дізнався, що в селі Борів (зараз є частиною містечка Меджилабірці у Словаччині) є представники певної родини, яких прозивають Кытай, тобто це не є офіційне призвіще, але таке собі "неофіційне призвіще", коли в селі є більше носіїв одного офіційного призвіща, то їх розрізняють за доромого того другого призвіща. Мій співбесідник мене поінформував, що ця родина до сих пір має косі очі і нібито прийшла аж з Китаю. Я знаю, що потомки китайців там не живуть, а трапляються потомки половців, монголів, сікулів, може і печенігів, яких угорські королі давали сторожити кордон з Польським королівством. В сусідніх селах є наприклад Коман, Кімак, Бега (Bega), Джупин, Шішміш, Ордош, Байцура, Секела (від угорського Szekely, по угорськи вимовляється Секей, або Шекей, тобто туркське племя сікулів, яке прикочувало в Угорщину разом угорцями, тобто мадярами). Якраз з Меджилабірців ведуть дві дороги до Польщі, а Борів на одній з них. У датабазі словацьких призіщ існує- Кытай, тобто його точна транскрипція Kytaj зафіксована в селі Жашков, slov. Žaškov: http://sk.wikipedia.org/wiki/%C5%BDa%C5%A1kov, на шляху Мартин- Долний Кубин а потім далі до Польщі. Знаю напевно, що в околиці недалекого Ружомберка slov. Ružomberok http://sk.wikipedia.org/wiki/Ru%C5%BEomberok були колись давно поселені печеніги (а може і половці) щоб охороняли торговельні шляхи, напр. село Бешеньова slov. Bešeňová http://sk.wikipedia.org/wiki/Be%C5%A1e%C5%88ov%C3%A1, від угорського Besenyő, тобто печеніг, давйте подивитись на прізвища в цьому селі, чи насправді там можуть проживати потомки печенігів або половців http://www.cisarik.com/0_Besenova_Ruzomberok_ZI_Lipto_Liptov.html Прошу звернути увагу на прізвища Чабай, Чома, Чомор, Кубалак, Куряк (Курак точно татарське), Кубань (може ріка чи край, або Ку-ба-та-н темник хана Ногая), Пупак, Пепуга або Пепуха?, вони так трохи звучать на Ваш лад, але я поки що незясував, що означають, може хтось мені тут допоможе... давйте ще Žaškov: http://www.cisarik.com/0_Zaskov_Dolny_Kubin_ZI_Arva_Orava.html. Прошу звернути увагу на Bugan!, Kytas/Kytas, Užek/Uzek, Ulek, Žúbor/Zubor, Barus/Baruš, Duraj, Kapiczak, Keves/Keveš, Majda, Turacko/Turačko, Turcina/Turčina, Ondri-ga, Palu-ga, Pavu-ga, що означає в кінці оте -ga?

Title (and responsibility): Kunok és magyarok / Mándoky Kongur István ; közzéteszi Molnár Ádám. Publication: Budapest : Molnár K., 2012. Physical description: 348 p., VII t. : ill., részben színes, részben térk. ; 24 cm Series: Török - magyar könyvtár Name(s): Mándoky Kongur István (1944-1992). Title (and responsibility): Die Etymologie eines ungarischen Pflanzennamens kumanischen Ursprungs. Physical description: 249-254. l. Name(s): Mándoky Kongur István (1944-1992). Title (and responsibility): A díjnyertes ló : Mai kazah elbeszélők / [írta Dükenbaj Doszzsanov ... et al.] ; [fordította Antal Miklós ... et al.] ; [a magyarázó szójegyzék Mándoky Kongur István munkája] ; [az életrajzi jegyzeteket Katona Erzsébet készítette]. Publication: [budapest] : Európa, [1978] Debrecen : Alföldi Ny. Physical description: 336 l. ; 19 cm Series: Modern könyvtár Mándoky Kongur; Katona; Antal; Bory; Földeák; Horváth; Kőhalmi; Kürtös; Mérei ----------------------------------------------------------------------------------------------------- Mándoky, 1972. Der Wandel zweier Konsonanten in der ungarländischen komanischen Sprache. (s.l.): (s.n.), Is part of: Sprache, Geschichte und Kultur der altaischen Völker. p. 391-395. пізніше вийшло: A kun nyelv magyarországi emlékei National Széchényi Library Mándoky Kongur (Ökrösné Bartha; Ágoston) Karcag: Önkormányzat, 1993 попробуйте ще до теми тут http://renhirek.blogspot.cz/2008/09/keleti-magyarok-nyomban-politika-s.html і тут Spinei, Victor (2009). The Romanians and the Turkic nomads north of the Danube Delta from the tenth to the mid-thirteenth century. Leiden: Brill. +Miloš Marek: Cudzie etniká na stredovekom Slovensku, Vydavateľstvo Matice slovenskej, 2007.

Title (and responsibility): Kunok és magyarok / Mándoky Kongur István ; közzéteszi Molnár Ádám. Publication: Budapest : Molnár K., 2012. Physical description: 348 p., VII t. : ill., részben színes, részben térk. ; 24 cm Series: Török - magyar könyvtár Name(s): Mándoky Kongur István (1944-1992).

Є ще одна область, де була значна концентрація половців: ширше трикутник між містами Великий Кртіш- Будапешт - Кошице, вужче: трикутник Левице- Будапешт - Римавська Собота, тобто це зараз північні частини угорського народу які живуть частково в Словаччині. Ці люди протягом століть говорили своєю мовою, потім прибл. у 17.ст. перейшли на угоську мову. Їх називали палоці, по-словацьки paloci, зараз уже представляють лише етнографічну групу в рамках угорськього народу. Урорське палоці виникло скомоленням словацького плавці, або українського половці, бо угорська мова має для них власну назву- кун. Є припущення, що деяка угорська шляхта була половецького походження. Крім того, угорські королі давали половців сторожити кордони, на кордонах збудували фортеці, а деякі з тих фортець до сих пір несуть назви Плавеч по-словацьки Plaveč: http://sk.wikipedia.org/wiki/Plave%C4%8D_%28hrad%29, Плавецький замок по-словацьки Plavecký hrad: http://sk.wikipedia.org/wiki/Plaveck%C3%BD_hrad або просто сторожили старі торговельні шляхи, напр. Павловце http://sk.wikipedia.org/wiki/Pavlovce_nad_Uhom, згідно списку фамілій там живе і Коцан: http://www.cisarik.com/0_Pavlovce_nad_Uhom_Michalovce_KI_Ung_Uzhorod.html у статті Сабитова Жаксылыка (В поисках Чингиз-хана: http://www.elim.kz/forum/index.php?showtopic=2741) серед потомків степовиків у посиланні на Дзядулевича згадується: Другие уланские рода 49. Коцановы: предок Коцан. Однак таку політику розселяти половців на кордонах не проводили лише угорські, але і полські королі а також руські князі, тобто угорсько- польсько- українське прикордоння має деколи дуже цікаві для туркології топоніми або прізвища, напр. у південносхідній Польщі є село Команча, польське Komańcza: http://pl.wikipedia.org/wiki/Koma%C5%84cza а через 4 села на словацькому боці живе Коман слов. Koman...